Директор ліцею

Равлюк Лариса Віталіївна

 

Ми вітаємо Вас  на сайті Кельменецького ліцею!

Сподіваємося, що з цікавістю поринете

в наш освітній та виховний простір.

Пишаюся тим, що  з дня відкриття

ліцей сміливо стартував, 

за невеликий відрізок часу  впевнено крокує,  

гідно утверджується на теренах району та області,

  перспективно планує майбутнє!

Недаремно нашим  гаслом  стали слова:

«Пізнаєм! Досягнем! Здобудем!»

Щиро хочемо, щоб всі відвідувачі  сайту

щодня знайомилися з нашим  життям,

раділи  успіхам ліцеїстів та їх вчителів, 

досягненням учнівського

та педагогічного колективу.

А ще чекаємо підтримки від усіх,

хто завітає у  наш віртуальний світ,

надаватиме допомогу у вирішенні різних проблем,

у розвязанні  важливих завдань

навчально-виховного процесу закладу.

 

Статистика

На сайті 14 гостей та відсутні користувачі

Конспект уроку на тему: М.Вороний. Поема „Євшан-зілля”. Ідея повернення історичної пам’яті, пробудження національної свідомості. 6 клас.

Тема:                 М.Вороний. Поема  „Євшан-зілля”.  Ідея  повернення історичної пам’яті, пробудження національної  свідомості.

 

Мета уроку:     ознайомити учнів з життєписом поета, проаналізувати

                          зміст та художні засоби поеми, розкрити майстерність       поета у трактуванні літопису, розвивати асоціативне

                          мислення, творчі здібності учнів, удосконалювати

                          навички виразного читання.

                          вміння вести полемічну дискусію;

                       виховувати почуття патріотизму, поваги до рідного слова, держави, історії України.

Тип  уроку:        урок вивчення нового матеріалу

                                      

Обладнання:    портрет  М.Вороного, фонозаписи українських пісень,  ілюстрації до твору «Євшан-зілля»

Епіграф:

Краще зовсім на світі не жить, ніж рабами довічними жити.

                М.Вороний

 

ХІД   УРОКУ

I. Організаційний момент уроку

Налаштування  емоційного стану учнів  на процес пізнання. 

ІІ. Визначення  теми та мети уроку спільно з учнями(слайд 1)

Розвиток  мотивації  навчальної  діяльності  учнів

 

= Зачин уроку

Вчитель:

Поети вмирають, як птиці, -

В польоті, як віщії сни,

Існяться Вкраїні, сняться,

Її непокірні сини.

 

Поети - це скарби народні -

Не лірики, ні ! Сурмачі !

І линуть в майбутнє сьогодні

Поезії дивні ключі …

= Літературна галерея

На мультимедійному екрані демонструється презентація портретів українських поетів та письменників, яка завершується образом М.Вороного. (слайд 2)

Вчитель: Епоха не цінує геніїв за життя, вона згадує про них надто пізно.

Доля патріота рідної землі,  правдошукача,  людини  з чистою совістю завжди тяжка. І кожен несе свій хрест по-своєму.

Хресною ношею для Миколи Вороного була його безмежна любов до матінки - України. Для поета не було нічого святішого за страдницьку, підневільну Україну. То його „заповітний сад, де розквітали найкращі квіти рідної краси, вона сама - найвища краса, найдорожча, найсвятіша”.

(Звучить уривок з пісні „Україно, моя...” ) (слайд 3)

ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу

 

= Повідомлення учняпро М.Вороного(слайд 4)

- Його джерельна  творчість живила українську поезію на зламі двох епох. Ні лещата царської цензури, ні суховії пролетарської критики не могли перепинити цей чистий струмок справжньої лірики.

„Мабуть, справді краса врятує світ”,  -  писалося у свій час про М.Вороного.

В історії української літератури кінця XIX ст. - початку XX ст. творчість М.Вороного посідає помітне місце. Він був талановитим поетом і критиком, істориком і діячем українського театру, глибоким знавцем драматургії, перекладачем, актором, журналістом.

Про особисте життя поета відомо дуже мало. Майже єдиним достовірним джерелом біографії  М.Вороного є лист поета до Білецького від 9 квітня 1928 р.

Це була своєрідна розповідь про своє життя, що вилилось у 32 сторінки зошита.

Оцінювання

 

= Рольова гра – «Інтерв’ю з письменником» (слайд 5)

 

-    Миколо Кіндратовичу, а як ви підписували свої твори?

-     Я мав 20 псевдонімів: Арлекін, Артист, Віщий Олег, Хома, Сирієць, Микольчик, Кіндратович тощо.

-    Звідки бере початок ваш рід?

-       Від батька йшов, від учасника гайдамацького руху; по матері - від шляхетсько-духовного роду Колачинських.

-    Розкажіть про своїх батьків.

-     Батько - ремісник, мама - з роду культурного-освітнього діяча, ректора Києво-Могилянської академії.

-    А де здобували ви освіту?

-       Навчався в Харківському реальному училищі Ростовської гімназії. Три роки перебував під наглядом поліції із забороною вступати до вищих навчальних закладів Росії, тому поїхав до Відня, деякий час навчався у Віденському університеті, згодом повернувся до Львова, де продовжив університетську освіту на філософському факультеті.

-    Розкажіть, що пов’язує вас із театром.

-       Ще в Ростові захопився театром Марка Кропивницького. Разом з Кропивницьким, Саксаганським увійшов до складу трупи, мандрував містами і селами України.

-    Щодо літературної творчості, які збірки ви видали?

-    „Ліричні поезії” (1911р.), „В сяйві мрій” (1913р.)

 

Оцінювання

 

Вчитель:

Про що б не писав М.Вороний, завжди в його творах з’являвся образ рідної землі. Серед патріотичних творів Вороного чи не найхарактернішим, з глибинним поетичним проникненням буття цілого народу, його подвигів і мук, слід назвати такі, як „На свято Котляревському”, „Краю мій рідний”, „Привид”, „Ти не моя” і особливо поема „Євшан-зілля”.

Твір завершений11 травня 1899 року у Полтаві побудований на основі літописних джерел.

Красива історична легенда, яку зберегли для нас пам’ятки, привертала увагу й інших поетів. Проте ожила по-справжньому вона лише у творі М.Вороного.

 

= Історично-літературна довідка

 Вчитель: З яких джерел автор почерпнув тему та сюжет поеми?

 Учень: 

Тему і сюжет поеми „Євшан-зілля” М.Вороному навіяв „Галицько- Волинський літопис”, в якому збереглася фольклорна, мабуть, за походженням, легенда про чарівну силу степового зілля «Євшан-полин».

У похвалу князям майстер руського літописання вмонтовує коротке героїчне оповідання про те, як Мономах (слайд 6)

розбив половців і вигнав їх за Дон. Менший половецький хан Отрок утік аж в Абхазію, а старший нащадок великого хана Сирчана послав свого співця Оря до Отрока, щоб той піснями або зіллям розбудив у душі вигнанця почуття туги за рідним краєм і повернув його в землю Половецьку. Однак пісні не схвилювали Отрока, і тільки понюхавши зілля євшану, юнак згадав свою Батьківщину і вирішив повернутись у рідний край.

Микола Вороний не просто переказав віршами літописну легенду, а надав їй українського колориту.

Оцінювання

ІV.  Закріплення матеріалу

= Виділення проблемного питання

«В чому полягає актуальність поеми „Євшан - зілля” М.Вороного»?

= Словникова робота (слайд 7)

Пояснення слів: євшан-зілля, ясир, судець, твар, манкурт (людина, що забула минуле, відмовилася від національних традицій, втратила моральні критерії, цінності).

= Дослідницька робота в групах (слайд 8 - 9)

I     група: Прочитати уривок з Іпатського літопису. З’ясувати, що спільного і що відмінного в літописі й поемі. Чим це пояснюється?

IIгрупа: З’ясувати і дослідити особливості побудови поеми.

ІІІ група: Пояснити значення слова «епіграф». Дослідити його роль в поемі.

= Ідейно-художній аналіз твору

Вчитель:

-      Прочитайте початок поеми (пролог). Що вас тривожить? Про що йдеться?

-      Про яку надію говорить автор ?

(Збайдужілі сини ще можуть повернутися в лоно своєї нації)

-      Як потрапив ханський син до Києва ?

Що ви можете розповісти про життя хлопчини в неволі?Підтвердіть цитатами.  (Приклад з тексту)

-      Чим ви поясните ту обставину, що ханський син чужий край став „за рідний вважати” ?

-      Чи розділяєте ви почуття половецького хана?

Перечитайте строфи, що передають муки осиротілого батька.

-      Чому хан просить саме судця повернути йому сина? Яка тут роль співця?

(Сила слова у поемі „Давня казка” Лесі Українки)

-      Чи передбачив хан відповідь свого нащадка на прохання повернутись на Батьківщину? Які настанови дав судцеві?

Оцінювання

= Ланцюжкове читання (слайд 10)

Вчитель: Знайдіть в поемі рядки, що розкривають зміст пісні. Чи допомогла вона йому зрозуміти, хто він, де його рідна земля ?

-   Чому, на вашу думку, ханський син залишився байдужим до пісні і до розповіді про горе батька?

-   Чи втрачена надія?

Відповідь на це запитання ви зможете дати після виступу творчої групи.

= Театральна пауза (Інсценізація уривку твору ) (слайд 11)

Оцінювання

=   Усний коментар по твору (слайд 12-14)

 

-  Чим пояснити бурхливу реакцію юного половця на пахощі євшан-зілля?

-  Що символізує образ чарівного зілля?

-  Зіставте епіграф і висловлювання юнака. Що в них спільного?

-  То ж яка головна думка твору?

-  Чому в поемі відсутнє ім’я юнака? (узагальнений образ)

-  Перечитайте епілог. Які думки турбували поета?

(доля України, чи  всі сини відцуралися свого роду)

-  Чому поезія закінчується риторичним питанням ?

(Багато українців виїхало за кордон, деякі забули, хто вони, звідки)

= Дискусія над  проблемним запитанням (слайд 15)

Патріотизм - це любов до рідного краю, захист, відданість Батьківщині, віра у її щасливе майбутнє.

-Любов повинна починатися ще з дитинства, з сім’ї, з родини.(слайд 16)

-   Чи потрібен патріотизм сьогодні?

-   Чи це данина моді?

Вчитель:

Мені приємно констатувати, що більшість з вас  вважають патріотизм необхідністю громадянина своєї держави.

Проте є й інші думки:  сьогодні просто модно афішувати, що ти українець. А як думаєте ви? Захистіть свою позицію.

= Відкритий мікрофон  „Захисти позицію” (слайд 17)

 V.    Підсумок уроку

Вчитель:  Поема М.Вороного „Євшан-зілля” - це пересторога майбутнім поколінням. Вона є пошуком ліків, які зможуть повернути синів і дочок до рідної землі. Ця поема викликала невдоволення лише в тих, хто став виконавцем чужих ідей, рабом, чужинцем на рідній землі, перевертнем, манкуртом.

Дорогі діти ! Нехай вам навіки закарбуються в пам’яті рідна домівка, сильні руки батька, мамина пісня, запахи українських степів, верба і калина, наша рідна мова, благословенна у вікахнаша рідна Україна.

(Звучить пісня П.Дворського„Солов’їна пісня”)(слайд 18)

 Підсумкове оцінювання

VI.    Пояснення диференційованого домашнього  завдання.

1. Скласти схему-характеристику юнака.

2. Скласти і написати твір-мініатюру "Пам'ятай, хто ти є"

 

 

 

 

шаблоны детских сайтов.